Церква

Повернення святині

Село Рогізне  відоме з початку ХVIII століття. Засноване воно було українськими козаками – переселенцями з Білоцерківського полку.

Важливу роль в житті села відігравала церква Івана-Воїна. Перший дерев’яний храм існував у Рогізному вже в 1740 році. Побудований у козацькому поселенні він не випадково був названий на честь Івана-Воїна. Адже цей святий здавна вважається покровителем українського козацтва. Друга, також дерев’яна однойменна церква була побудована в 1797 році і на її місці в 1851 р. почато зведення кам’яної. Завершилось її будівництво у 1857 році.

Зусиллями місцевого поміщика у 80-90 рр. XIX ст. вона була розширена і до неї прибудована дзвіниця, теж кам’яна. При церкві існувала церковно-парафіяльна школа, відкрита 2 грудня 1888 р. Довгі роки церква була тим духовним джерелом, до якого припадали наші прадіди, шукаючи розради і підтримки у нелегких трудових буднях та сповнених небезпек воєнних походах. Село збільшувалося чисельно і територіально, «обростаючи» хуторами, а храм був наче «магнітом», який притягував і об’єднував людей.

Та часи змінилися...

Протягом 1918 – 1920 років населення нашого краю, як і всієї Української Народної Республіки, пережило російсько-більшовицьку навалу і відчуло на собі перші “принади” радянської влади. У 1918 р. було вперше пограбовано храм і цвинтар, а тіла священників, викинуті з могил,  декілька днів лежали просто неба. В 1922 році під час голоду більшовики проводили “реквізицію церковних цінностей”. Церковне майно було описано і здано державі: 22 ризи, чаші, хрести.

Та святиня вистояла і після цього удару. Незважаючи на переслідування до неї сходилися на поклик дзвонів не тільки жителі  Рогізного,  а й навколишніх сіл: Северинівни, Мар’ївки, Склярівки. І лише в 1939-му:  рішенням Хотінського райкому партії церкву закрили остаточно. Розібрали всі п’ять куполів, стіни. Не допомогли ні вмовляння ні хресний хід з іконою Богоматері. І плакав старий дзвонар, притискаючи до грудей безцінні реліквії, що кликали селян погожої днини до світлої радості.

Минали роки, десятиліття... І якось потемнілий від часу дзвін приніс до школи правнук того дзвонаря – Руслан Скачедуб. Тоді і виникла ідея відродити храм, але вже на новому місці – в центрі Северинівської сільради.

Першу за 60 років службу було проведено в  грудні 2000 року на Миколая в приміщенні Северинівського клубу. Провів її протоієрей Свято-Воскресенського собору УПЦ-КП о. Олександр (Двінятін). А через два роки 12 серпня відбулося урочисте відкриття храму Св. Івана–Воїна Української Православної Церкви-Київського патріархату. З того часу відновлено і Храмове свято – День села.

Багато сил доклали до відбудови храму: священик о. Олександр (Шинкаренко), жителі села, місцева агрофірма. Сільська рада передала своє колишнє приміщення, яке і пристосували під церкву. Поступово люди позносили образи, рушники, були куплені підсвічники. Сьогодні вхід до храму прикрашає репродукція знайденої ікони з церкви ХVIII ст. с. Рогізного, під час служби Божої використовуються її давні дзвони.

Але  в період становлення, особливо в умовах сьогоднішньої церковної політики, наша церква гостро потребує  підтримки. Особливо фінансової, адже судіть самі: одна тільки риза священика (а їх потрібно декілька) коштує сьогодні щонайменше 600 гривень. Тому церковна громада села Северинівка Сумського району просить усіх, хто може допомогти, кому не байдужа доля церкви, підтримати її матеріально.  Віриться, що відродження святині, яке розпочали жителі села з допомогою всіх небайдужих сприятиме очищенню замулених джерел нашої моральності, гуртуватиме людей у їх добрих справах.

Розрахунковий рахунок Церкви Івана – Воїна: 260086293 МФО 337483 СОД  АППБ “Аваль”. Телефон. 21-07-04.

Геннадій  Іванущенко

Що Вас пов'язує з Северинівкою?
Цитата дня

Якщо ви думаєте, що пригоди - це небезпечно, спробуйте буденність - це смертельно

(Пауло Коельо)

Погода в Северинівці